Запис
Гіперсомнії – це загальний термін, що описує розлади сну пов’язані з денною сонливістю, яка не спричинена іншими порушеннями циклу сну та неспання (наприклад, порушенням нічного сну, порушенням циркадного ритму або розладом дихання). Люди з гіперсомнією можуть проявляти дратівливість та неспокій, мати недостатню концентрацію та увагу, знижену пильність, проблеми з координацією, часто відволікатися, мати знижену мотивацію.
Класифікація гіперсомній
Сучасна медицина виділяє кілька типів гіперсомнічних порушень.
Нарколепсія – це одна з форм гіперсомнії. Це розлад, що характеризується щоденними періодами яскраво вираженої сонливості або денними провалами у сон, що тривають щонайменше кілька місяців, та супроводжуються аномальними проявами фази швидкого сну (REM). Тестування множинної латентності сну (MSLT) демонструє середню латентність сну <8 хвилин та два або більше періодів REM-сну з початком сну (SOREMP), або один або більше SOREMP на MSLT та SOREMP на попередній нічній полісомнографії (PSG). Нічний сон часто порушений, а короткий денний сон зазвичай освіжає.
Нарколепсія 1 типу – це розлад надмірної сонливості, спричинений дефіцитом гіпокретину (орексину). Окрім щоденних періодів непереборної сонливості або денних провалів у сон, характерною ознакою нарколепсії 1 типу є катаплексія. Катаплексія – це раптова, неконтрольована втрата м’язового тонусу, що виникає під час неспання та зазвичай викликається сильною емоцією, наприклад, збудженням чи сміхом. Хоча катаплексія є патогномонічним симптомом нарколепсії 1 типу, вона може проявитися не одразу, а за кілька років після появи надмірної сонливості. У таких випадках діагноз «нарколепсія 1 типу» встановлюється на основі визначення рівня гіпокретину в спинномозковій рідині (СМР) < 110 пікограмів на мілілітр. Також можуть бути зафіксовані епізоди сонного паралічу та гіпнагонічні або гіпнопомпічні галюцинації. Даний розлад не пов’язаний із захворюванням нервової системи чи іншим медичним станом.
Примітка: Для постановки остаточного діагнозу потрібно зафіксувати щоденні періоди непереборної потреби в сні або денні провали в сон, а також: а) катаплексії та результати тесту множинної латентності сну/полісомнографії (MSLT/PSG), характерні для нарколепсії; або б) виявлений дефіцит гіпокретину в спинномозковій рідині.
Нарколепсія 2 типу – це розлад надмірної сонливості, що характеризується щоденними періодами непереборної сонливості або денними провалами у сон та аномальними проявами фази швидкого сну, що підтверджується результатами тесту латентності сну (MSLT/PSG) у контексті нормального рівня гіпокретину (орексину). Тобто, рівень гіпокретину в спинномозковій рідині (СМР) перевищує 110 пікограмів на мілілітр. Катаплексії немає. Розлад не пов’язаний з іншим захворюванням нервової системи чи іншим медичним станом.
Примітка: Для остаточного діагнозу необхідно зафіксувати щоденні періоди непереборної потреби в сні або денні провали у сон, а також результати тесту латентності сну/полісомнографії (MSLT/PSG), характерні для нарколепсії. Не повинно бути ознак катаплексії або дефіциту гіпокретину в СМР (якщо тестування проводиться).
Діагностика нарколепсії
Оцінка сонливості є важливою частиною обстеження пацієнтів з розладами сну. Тест множинної затримки сну (MSLT) є об’єктивним методом вимірювання сонливості (у дорослих віком від 18 років). Таку діагностику нарколепсії та інших типів полісомнії можна пройти в медичному центрі Ехокор у Львові.
MSLT об’єктивно вимірює схильність до сну за відсутності зовнішніх тривожних факторів. Коротша латентність сну відображає більшу денну сонливість. Кілька вимірювань латентності сну через рівні проміжки часу протягом дня усереднюються для розрахунку середньої латентності сну (MSL). MSL та кількість дрімоти, під час яких відбувається сон зі швидким рухом очей (REM), є критеріями, що використовуються для діагностики нарколепсії 1 та 2 типу та ідіопатичної гіперсомнії.
| Підготовка пацієнтів до MSLT тесту множинної затримки сну |
| 1. Під час підготовки лікар-сомнолог і пацієнт повинні визначити цілі щодо нормального сну вдома, часу та тривалості. Нормальний сон слід документувати за допомогою щоденника сну та, за можливості, актиграфії протягом 2 тижнів до тестування. |
| 2. У пацієнтів, які проходять тест MSLT через стійкі епізоди сонливості, незважаючи на лікування такого розладу сну, як обструктивне апное сну (ОАС), MSLT слід проводити, коли стан пацієнта клінічно стабільний, а лікування існуючих порушень є ефективним. У пацієнтів з порушеннями дихання уві сні, які лікуються за допомогою СРАР-терапії, клініцист повинен забезпечити ефективність та дотримання режиму терапії на основі огляду завантажених даних. Якщо пацієнт використовує не СРАР-терапію, то перед MSLT слід підтвердити ефективність терапії. Якщо ефективність є неоптимальною, то клініцист повинен визначити, чи виправдовує очікуваний вплив на результати тесту. Пацієнт повинен використовувати СРАР та/або не СРАР-терапію під час ПСГ у ніч перед MSLT. |
| 3. Лікар повинен розробити план використання рецептурних ліків, безрецептурних препаратів, рослинних засобів та інших речовин. Загалом, прийом ліків із заспокійливими, седативними та/або модулюючими REM-сон властивостями слід припинити принаймні за 2 тижні до тесту MSLT. Слід проконсультуватися з лікарем перед початком прийому будь-яких рецептурних або безрецептурних ліків перед тестом. |
| 4. Обговорити з пацієнтом допустиме споживання кофеїну перед тестуванням, щоб уникнути спотворення результатів MSLT та уникнути симптомів відміни кофеїну в день тесту. Метою має бути утримання, а відміні має передувати поступове зниження дози. |
| Загальні процедури тестування |
| 1. MSLT слід проводити після контрольованого ПСГ, що передбачає перебування у ліжку щонайменше 7 годин і сон щонайменше 6 годин, з часом, що відповідає основному періоду сну пацієнта. Тест не слід проводити після ночі, протягом якої тиск СРАР коригувався (дослідження з розділеною ніччю або титрування СРАР). |
| 2. Одяг пацієнта має бути зручним, відповідати навколишньому середовищу та не заважати проведенню тестів. Зміна одягу не потрібна між ПСГ та MSLT. |
| 3. Пацієнт повинен утримуватися від алкоголю, кофеїну, марихуани та інших седативних або снодійних засобів у день тесту. Вживання нікотину не рекомендується, але якщо цього не уникнути, його слід припинити щонайменше за 30 хвилин до спроби денного сну. |
| 4. Пацієнти, які отримують терапію СPAP/не СPAP для лікування розладів дихання уві сні, повинні використовувати її під час ПСГ та MSLT. Налаштування СPAP та інтерфейс маски повинні відповідати тим, що використовуються вдома. |
| 5. Під час спроб денного сну необхідно робити аудіовізуальні записи, які мають бути доступними для лікарів, що інтерпретують дані. Пацієнт повинен перебувати під аудіовізуальним наглядом протягом дня, але збереження записів, зроблених між спробами денного сну, є обов’язковим. |
| 6. MSLT (тест на тривалий сон) складається з 5 спроб денного сну. Початкова спроба повинна розпочинатися через 1,5–3 години після завершення нічного запису. Кожна наступна спроба повинна розпочинатися через 2 години після початку попередньої спроби. Лише після того, як результати чітко діагностують нарколепсію після 4-х спроб сну із середньою латентністю ≤ 8 хвилин та 2 або більше випадків виникнення короткочасного сну (або через 2 або більше SOREMP під час спроб денного сну, або 1 під час спроб денного сну та 1 під час PSG), слід проводити коротший тест з 4 спроб сну. |
| 7. Перед кожною спробою денного сну пацієнту варто скористатися туалетом та подбати про свій максимальний комфорт. |
| 8. Кімнати для сну повинні бути темними, тихими та мати комфортну температуру під час тестування. |
| 9. Пацієнт повинен лежати в ліжку під час усіх спроб денного сну. |
| 10. Використання мобільних телефонів та інших пристроїв, які можуть вплинути на сон, слід припинити щонайменше за 30 хвилин до кожної спроби денного сну. Протягом дня слід уникати інтенсивної фізичної активності та тривалого перебування під сонячним світлом/яскравим штучним освітленням. |
| 11. Між спробами денного сну пацієнт повинен бути поза ліжком і не повинен спати. |
| 12. Рекомендується легкий сніданок щонайменше за 1 годину до першої спроби та легкий обід одразу після закінчення другої спроби денного сну. |
Деякі ліки або наркотичні препарати можуть впливати на результати MSLT та ускладнити інтерпретацію тесту. Наприклад, хронічне вживання певних ліків пригнічує фазу швидкого сну та може інгібувати реакції на швидкий сон (SOREMP) під час тестування. І навпаки, припинення прийому препаратів, що пригнічують REM-сон, безпосередньо перед MSLT може призвести до відновлення REM-сну, що призведе до хибнопозитивного результату MSLT. Рекомендовано припинити прийом стимуляторів та препаратів, що пригнічують REM-сон, за 2 тижні до тесту. Для ліків або метаболітів з довшим періодом напіввиведення (> 1 дня) може знадобитися триваліший період, потенційно до 6 тижнів. У випадку ліків з дуже коротким періодом напіввиведення можна розглянути період < 2 тижнів, особливо у пацієнтів, у яких триваліша перерва у прийомі ліків негативно вплине на фізичний стан та самопочуття (щоб мінімізувати ризики та уникнути непередбачуваних наслідків, таких як абстинентний синдром). Усі ліки, прийняті пацієнтом за 24 години до MSLT, повинні бути перелічені у звіті про тестування, щоб полегшити інтерпретацію результатів. Якщо у пацієнта з анамнезом, що свідчить про нарколепсію, є негативний результат, то клініцист повинен розглянути можливість повторного тестування або, як альтернатива, перевірити рівень орексину, якщо присутня катаплексія.
| Ліки, які можуть впливати на перебіг сну | |
| Клас препарату | Приклади агентів |
| Модулятори ацетилхоліну | Донепезил |
| Модулятори аденозину | Теофілін, теобромін, кофеїн |
| Альфа-2 дельта-ліганди | Габапентин |
| Антидепресанти | |
| СІЗЗС | Флуоксетин *, есциталопрам, сертралін, пароксетин |
| СІЗН | Венлафаксин, дулоксетин |
| Бупропіон | Бупропіон |
| Трициклічні антидепресанти | Нортриптилін, амітриптилін |
| Інгібітори МАО | Фенелзин |
| Антигістамінний, седативний засіб | Дифенгідрамін, доксиламін |
| Антипсихотичні засоби | Кветіапін |
| Антигіпертензивні засоби | Празозин |
| Бензодіазепіни/НБР | Флуразепам, клоназепам, лоразепам, золпідем, еззопіклон, залеплон |
| Агоністи дофаміну | Праміпексол, ротиготин, ропінірол |
| Літій | Літій |
| Агоністи мелатоніну | Рамельтеон, тасімелтеон |
| Агоністи опіоїдів | Морфін, гідрокодон, метадон, фентаніл |
| Антагоністи орексину/гіпокретину | Суворексант |
| Оксибат натрію | Оксибат натрію |
| Стероїди | Преднізон |
| Стимулятори | Метилфенидати, амфетаміни |
| Засоби, що сприяють пробудженню | Армодафініл, модафініл, пітолізант, солріамфетол |
| Марихуана | Тетрагідроканабінол |
У таблиці наведено поширені ліки або ті, що потребують тривалого періоду виведення, але це не вичерпний список. Зазвичай рекомендується 2-тижнева перерва. Є ліки з тривалим періодом напіввиведення та довшим періодом вимивання (до 6 тижнів). КБГ = каннабігерол, МАО = інгібітори моноаміноксидази, НБР = агоністи небензодіазепінових рецепторів, СНРІ = інгібітори норадренергічного зворотного захоплення серотоніну, СІЗЗС = селективні агоністи зворотного захоплення серотоніну.
ЛІКИ ТА СКРИНІНГ НА НАРКОТИКИ
Слід розглянути можливість скринінгу на наркотики як частини протоколу тесту MSLT, оскільки деякі рекреаційні та заборонені наркотики можуть впливати як на сон, так і на неспання (наприклад, барбітурати, бензодіазепіни, канабіноїди, кокаїн, метадон та опіоїди). Вживання марихуани заслуговує на особливу увагу, оскільки тетрагідроканабінол має довгий період напіввиведення, тому 2-тижневого вимивання може бути недостатньо для негативного результату скринінгу на наркотики.
Кофеїн. У людей, які регулярно вживають кофеїн, його споживання за 13,5 годин до сну затримує латентність як фази швидкого сну (NREM), так і фази REM. Ефект кофеїну не був виявлений через 44,5 години після відміни кофеїну порівняно з плацебо.
ПСГ перед MSLT. ПСГ у медичному закладі необхідне проведення в ніч перед MSLT для оцінки архітектури сну та підтвердження адекватного нічного сну. Під час ПСГ, що передує MSLT, необхідно забезпечити достатню тривалість сну, щоб запобігти потенційному спотворенню результатів через недостатній сон (пацієнти повинні спати щонайменше 6 годин загального часу протягом щонайменше 7 годин загального часу запису, щоб задовольнити конкретні потреби пацієнтів з підозрою на нарколепсію. Тривалість ПСГ може потребувати подовження, щоб уникнути спотворення результатів через недостатній сон.
ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Навіть мінімально стимулюючі дії, наприклад, 5 хвилин ходьби безпосередньо перед пробним сном можуть збільшити фізіологічне збудження та значно збільшити латентність сну під час MSLT. Тому варто припиняти стимулюючі дії, включаючи використання всіх електронних пристроїв, за 30 хвилин до початку кожного сну. Температуру в кімнаті слід встановлювати відповідно до уподобань пацієнта. Одяг пацієнта повинен бути не стискаючим. Під час пробних снів штори на вікнах повинні бути закриті, а в ідеалі слід використовувати щільні штори, щоб запобігти проникненню світла. Ліжко має бути зручним. Пацієнти повинні вставати з ліжка між пробним сном, оскільки лежання в ліжку та перегляд телевізора протягом 15 хвилин після пробного сну може зменшити латентність сну та ускладнити інтерпретацію результатів.
Кожну спробу дрімоти слід припиняти через 15 хвилин після епохи сну або через 20 хвилин, якщо епоха сну не визначена. Таким чином, загальна тривалість кожної спроби дрімоти може коливатися від 20 до 35 хвилин.
ТЕСТ MSLT нА нАРКОЛЕПСІЮ тА іНШІ гІПЕРСОМНІЇ у ЛЬВОВІ
Пройти специфічний тест MSLT на діагностику нарколепсії та інших типів гіперсомній можна пройти в медичному центрі Ехокор у Львові. Ми єдині в Україні пропонуємо подібну діагностику.
Медичний центр пропонує:
- Сучасну лабораторію сну у Львові.
- Проведення ПСГ та MSLT за міжнародними стандартами.
- Консультацію досвідчених лікарів-сомнологів, неврологів та психіатрів.
- Швидке отримання результатів та рекомендацій.
Записатися на первинну консультацію та діагностику з допомогою тесту MSLT можна на сайті медичного центру.
