Запис
Аутоімунний тиреоїдит – це аутоімунне захворювання щитоподібної залози, що провокує вироблення антигенів та поступове руйнування органу. Інша назва хвороби – тиреоїдит Хашимото. Найчастіше АІТ проявляється у віці від 30 до 50 років, до нього більш схильні жінки.
Причини аутоімунного тиреоїдиту
На сьогодні невідома точна етіологія тиреоїдиту. Хвороба провокує вироблення імунною системою антитіл, що атакують щитоподібну залозу та руйнують її. У нормі антитіла синтезуються, зокрема, у відповідь на бактеріальну, вірусну інфекції. Серед причин розвитку хибної імунної реакції називають:
- спадкова схильність;
- перенесене інфекційне захворювання або хронічні інфекції;
- хронічний стрес;
- радіаційне опромінення або проживання в зоні з поганою екологічною ситуацією;
- безконтрольний прийом лікарських препаратів, зокрема йодовмісних;
- ускладнення інших аутоімунних захворювань;
- нестача вітаміну D.
Аутоімунний тиреоїдит і вагітність
В окремих випадках розвиток аутоімунного тиреоїдиту можуть спровокувати вагітність та пологи.
Якщо жінка вже мала це захворювання в анамнезі до настання вагітності, необхідно постійно контролювати її гормональний фон, адже нестача або надлишок тиреоїдних гормонів може негативно позначитися на здоров’ї майбутньої матері та дитини.
Симптоми аутоімунного тиреоїдиту
Симптоматика АІТ наростає поступово. Хвороба досить довго може не приносити жодного дискомфорту, і від початку патологічного процесу в щитоподібній залозі до встановлення діагнозу може пройти від кількох місяців до кількох років, коли внаслідок постійної атаки з боку імунної системи на тканину щитоподібної залози розвивається недостатність її функції – гіпотиреоз.
Ранні симптоми тиреоїдиту включають:
- підвищену стомлюваність та хронічну втому без об’єктивних причин;
- надмірну сухість та відлущування шкіри;
- часті запори;
- збільшення ваги без зміни звичного раціону.
При поступовому прогресуванні патологічного процесу до перелічених вище ознак додаються:
- погана переносимість низьких температур;
- відчуття тиску в горлі;
- зміна тембру голосу, осиплість;
- порушення менструального циклу у жінок;
- біль у м’язах та суглобах;
- порушення сну;
- випадіння волосся;
- депресивні стани;
- часті зміни настрою, надмірна дратівливість;
- зниження лібідо.
Діагностика тиреоїдиту
Діагноз ставиться, виходячи з лікарського огляду, комплексного обстеження. Діагностика аутоімунного тиреоїдиту включає визначення антитіл в аналізі крові, вміст гормонів, а також результати ультразвукового дослідження.
Пацієнти з підозрою на аутоімунний тиреоїдит здають аналізи:
- Тиреотропний гормон (ТТГ), що синтезується у головному мозку та активує вироблення гормонів щитоподібної залози. Аутоімунний тиреоїдит супроводжується руйнуванням тканини, зменшенням синтезу відповідних гормонів у щитоподібній залозі. Гіпофіз реєструє зменшення їхнього вмісту у крові та збільшує вироблення стимулюючого ТТГ. Таким чином, його рівень зростає;
- Тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3) – це основні гормони, що виробляються у щитоподібній залозі. Вони беруть участь у всіх обмінних фізіологічних процесах. Зниження їхнього вмісту і підвищення рівня ТТГ підтверджує діагноз;
- Антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ) та антитіла до тиреоїдної пероксидази. На тлі патологічного процесу імунна система виробляє антитіла, які атакують прогормон та фермент, блокуючи вироблення гормонів.
Діагностика включає також інструментальне обстеження.
- Лікар вимірює артеріальний тиск та визначає частоту серцевих скорочень. Для цього АІТ характерні гіпотонія та зниження частоти серцевих скорочень.
- Ультразвукове дослідження. За допомогою УЗД лікар визначає розміри, структуру щитоподібної залози, а також діагностує наявність або відсутність вузлових утворень на її поверхні;
- Біопсія. Тонкоголкову аспірацію виконують, за наявності колоїдних включень та/або вузлів, щоб унеможливити онкологічний процес.
Чи можна вилікувати аутоімунний тиреоїдит?
Специфічного протоколу лікування аутоімунного тиреоїдиту не існує, замісна гормональна терапія, у разі розвитку гіпотиреозу, передбачає призначення тироксину. Доза гормонів підбирається індивідуально та залежить від віку, ваги, симптомів, діагностики, супутніх порушень. Гормональні препарати приймають, як правило, протягом усього життя. В ході лікування необхідно періодично робити аналіз крові на ТТГ і FT4 та за необхідності коригувати дозування.
Прийом гормонів не показаний, якщо за результатами аналізу їхній рівень знаходиться у межах норми. У такому разі лікар рекомендує регулярно контролювати рівень ТТГ.
Хірургічне лікування тиреоїдиту рекомендовано у випадках, коли формується великий зоб, який порушує функції сусідніх органів, завдає фізичного дискомфорту: порушення ковтання, дихання, зміна голосу. А також, якщо було діагностоване злоякісне утворення на поверхні щитоподібної залози. У окремих випадках зоб видаляють за косметичними показаннями.
Профілактика аутоімунного тиреоїдиту
В даний час не розроблена первинна профілактика спрямована на запобігання розвитку захворювання. Хороша новина полягає в тому, що при своєчасному призначенні гормонального лікування тиреоїдит із гіпотиреозом добре піддаються лікуванню.
Рекомендації, дотримання яких забезпечує сприятливий прогноз терапії, включають:
- проходження щорічних профілактичних оглядів;
- при виявленні гіпотиреозу регулярне, динамічне спостереження у лікаря, прийом ліків суворо відповідно до призначення;
- пацієнтам з встановленим діагнозом, за відсутності протипоказань, необхідно щорічно проходити вакцинацію від грипу та інших захворювань.
Проконсультуватись з лікарем та пройти кваліфіковане обстеження щитоподібної залози можна у Львові в медичному центрі “Ехокор”. Гарантуємо вам професійну допомогу, швидкі та точні результати діагностики та якісний медичний супровід під час гормональної терапії. Звертайтеся, ми завжди готові допомогти.
