Запис
Кардіоміопатії – це група захворювань серцево-судинної системи, що вражає серцевий м’яз та характеризується широким набором ознак та симптомів. Уражене серце стає слабкішим та меншою мірою здатне перекачувати кров по тілу і підтримувати нормальний ритм. Це може призвести до серцевої недостатності та нерегулярного серцебиття, так званої аритмії. Своєю чергою, серцева недостатність стає причиною накопичування рідини в легенях, ногах, черевній порожнині. Ослаблення серця також може викликати інші патології, зокрема вплинути на роботу серцевих клапанів.
Лікування кардіоміопатії залежить від причин її виникнення та типу патології, а також кваліфікованої діагностики. Саме тому не варто зволікати з відвідуванням лікаря.
Класифікація кардіоміопатії
Кардіоміопатія може бути набутою або передаватись спадково. Набута – переважно розвивається як ускладнення іншого захворювання. Спадкова – передається генетично від батьків. Але є багато випадків, коли причину цієї хвороби важко встановити.
Дилатаційна кардіоміопатія – це найбільш поширений тип захворювання. В основному діагностується у дорослих віком від 20 до 60 років, частіше у чоловіків. Хвороба вражає всі камери серця. Як правило, починається з лівого шлуночка, а потім поширюється на інші камери. Серце починає збільшуватися в розмірі – виникає так зване “биче серце”. Внаслідок цього воно не може скорочуватись у нормальному ритмі, тому відбувається зменшується об’єму крові, що перекачується. Своєю чергою, це призводить до ослаблення серця та розвиток важкої серцевої недостатності.
Гіпертрофічна кардіоміопатія – це найбільш часта причина раптової зупинки серця в молодих людей, зокрема, у спортсменів. Зустрічається 1 раз на кожні 500 випадків постановки діагнозу. Хвороба виникає внаслідок ущільнення стінок шлуночків (частіше лівого), потовщення розвивається всередину, через це об’єм камери зменшується. Інколи блокується кровотік зі шлуночка. Патологія носить назву обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія.
Гіпертрофічна кардіоміопатія може спровокувати недостатність мітрального клапана – патологію, через яку кров починає текти у зворотному напрямі через клапан.
Рестриктивна кардіоміопатія найчастіше вражає літніх людей. Патологія провокує рубцювання серцевого м’яза. В результаті шлуночки стають більш жорсткими і не можуть нормально розслабитись, щоб повноцінно наповнитися кров’ю. З часом це призводить до зниження кровотоку в серці, що викликає серцеву недостатність та аритмію.
Аритмогенна кардіоміопатія або дисплазія правого шлуночка – це доволі рідкісна форма хвороби. Частіше виникає у підлітків або спортсменів на піку кар’єри. Хвороба характеризується відмиранням тканини правого шлуночка та її рубцюванням. Цей процес впливає на електричні сигнали серця і викликає аритмію.
Метаболічна кардіоміопатія – це патологія, що характеризується відсутністю запального процесу в міокарді, виникає внаслідок порушення обміну речовин, розвитку цукрового діабету та інших захворювань ендокринної системи.
Інші види кардіоміопатій
- ішемічна кардіоміопатія (як ускладнення коронарної хвороби серця чи перенесеного серцевого нападу);
- перипортальна (виникає у жінок незадовго до пологів або після них);
- алкогольна;
- застійна;
- діабетична;
- ідіопатична;
- дисгормональна;
- токсична;
Причини виникнення кардіоміопатії
Як вже зазначалось, кардіоміопатії можуть бути набутими та вродженими. Одними з основних причин розвитку патології називають:
- вірусні інфекції, що викликаються вірусами Коксакі, простого герпесу, грипу та інших;
- спадкову схильність (генетично успадкований дефект, що обумовлює неправильне формування і функціонування м’язових волокон при гіпертрофічній кардіоміопатії);
- перенесені міокардити;
- ураження кардіоміоцитів токсинами і алергенами;
- цукровий діабет та інші захворювання ендокринної системи;
- захворювання серцево-судинної системи, зокрема ішемічна хвороба серця;
- надмірна вага;
- онкологія;
- аутоімунні захворювання, наприклад ревматоїдний артрит.
Симптоми кардіоміопатії
Деякі пацієнти не мають ознак кардіоміопатії, особливо, якщо йдеться про ранні стадії розвитку захворювання, коли немає явних порушень у роботі серця. У інших – симптоматика наростає досить швидко та інтенсивно. Саме тому потрібно звернутися до лікаря за найменших підозр про порушення роботи серця.
Лікарі називають такі найбільш розповсюджені симптоми кардіоміопатії:
- біль в грудях;
- пришвидшене серцебиття;
- задишка, яка зберігається у стані спокою;
- підвищений артеріальний тиск;
- запаморочення або втрата свідомості;
- кашель, який з’являється, коли людина лягає на спину;
- синюватий відтінок шкіри та нігтів;
- набряки;
- хронічна втома.
Залежно від типу кардіоміопатії симптоми можуть різнитися, тому щоб поставити коректний діагноз необхідно звернутися до лікаря-кардіолога та пройти обстеження.
Важливо також пам’ятати, що не пролікована кардіоміопатія прогресує та може стати причиною розвитку супутніх захворювань – серцева недостатність, аритмія, гіпертонія. Серед них небезпечні для життя тромбоемболія, інфаркт міокарда, раптова зупинка серця. Сприяють розвитку ускладнень також хронічні захворювання інших органів та систем, а також шкідливі звички.
Діагностика кардіоміопатії
Діагностика кардіоміопатії починається зі збору клінічного та сімейного анамнезу. Лікар має знати: які симптоми присутні та як давно вони проявились, чи хтось у родині вже мав це захворювання чи були випадки серцевої недостатності або раптової зупинки серця.
З інструментальних методів діагностики найчастіше призначають:
- електрокардіографію (ЕКГ), як первинний метод обстеження, що дозволяє визначити порушення в роботі серця;
- ехокардіографію (ЕхоКГ) серця;
- добове моніторування Холтер ЕКГ;
- лабораторні аналізи та інші дослідження.
Лікування кардіоміопатії
Лікування кардіоміопатії включає обов’язкове обстеження у лікаря, що допоможе визначити тип та основні причини виникнення патології. Саме ці причини потрібно усунути. Це означає, що, швидше за все, пацієнту потрібно буде змінити спосіб життя, приймати необхідні медикаменти та дотримуватись інших процедур, назначених лікарем медичного центру «Ехокор». В іншому випадку, можна занедбати хворобу до стану, коли хірургічне втручання стане єдиним можливим способом терапії.
Медикаментозне лікування кардіоміопатії спрямоване на нормалізацію роботи серця, полегшення наявних симптомів та зниження ризику появи ускладнень.
Основні препарати:
- препарати, що використовуються при серцевій недостатності;
- препарати для профілактики утворення тромбів.
- протиаритмічні препарати
Важливою частиною терапії кардіоміопатії є зміна раціону та способу життя. Це дозволить не лише зняти додаткове навантаження на серце, а й підтримати його нормальну роботу. Зокрема лікарі кардіологи рекомендують:
- переглянути харчування, а саме виключити з меню солону та жирну їжу, додати більше вітамінів та мінералів, які у великих кількостях містяться в овочах та зелені;
- контролювати рівень холестерину та цукру в крові;
- не допускати значного підвищення артеріального тиску;
- відмовитись від куріння та вживання алкоголю;
- контролювати вагу тіла;
- проходити щорічні профілактичні огляди у кардіолога.
Специфічна терапія кардіоміопатій у задавнених випадках практично не допомагає. Саме тому всі лікувальні заходи мають на меті запобігти виникненню несумісних з життям ускладнень. Це і є головною причиною, при якій варто звертатись у багатопрофільний медичний центр «Ехокор», навіть, при мінімальному нездужанні.
У багатопрофільному медичному центрі «Ехокор» Вам у чітко встановлений термін проведуть професійне обстеження та підберуть найкращий підхід у лікуванні саме для Вашого випадку. Приходьте і ми зможемо вам допомогти.
