Запис
Причини, симптоми, діагностика
Що таке розсіяний склероз: причини, перші симптоми, діагностика захворювання
Чому виникає розсіяний склероз, симптоми хвороби та діагностика для вчасного виявлення патології?
Розсіяний склероз — патологія, під час якої імунна система атакує тканини головного та спинного мозку. Симптоми захворювання варіюються, залежно від локалізації і того, наскільки пошкоджені нервові волокна. Проблеми з зором, швидка втомлюваність, порушення ходьби, оніміння рук і ніг, слабкість у кінцівках — це лише частина ознак РС, які можуть то з’являтися, то зникати. Ця хвороба невиліковна, але вчасне грамотне лікування дає змогу полегшити прояви, попередити рецидиви, покращити якість життя хворого. Саме тому при перших подібних «дзвіночках» рекомендується діагностика у спеціаліста.
Що таке розсіяний склероз?
Розсіяний або множинний склероз (РС) — хронічне нейродегенеративне аутоімунне захворювання центральної нервової системи, що вражає головний, спинний мозок та зоровий нерв. Основою захворювання є аутоімунні процеси пошкодження мієлінових оболонок — жирово-білкових клітин, що оточують аксони нейронів і прискорюють передачу нервових імпульсів. Так, провідність останніх суттєво погіршується, з’являються характерні ознаки.
Термін «розсіяний склероз» означає чималу кількість рубцевих осередків, що «розсіяні» у різних зонах головного та спинного мозку. Допомогу хворим на розсіяний склероз надає невролог.
РС проявляється по-різному, зокрема:
- клінічний ізольований синдром (КІС). Перша ознака, що вказує на підозру на розсіяний склероз. Процес триває від 24 годин. Він спричинений запаленням і руйнуванням чи пошкодженням мієлінової оболонки у центральній нервовій системі. Проте він не завжди спричиняє саме РС в майбутньому;
- рецидивуючо-ремітуючий РС (РРРС). Найбільш поширена форма хвороби. Вона супроводжується періодичним загостренням вже наявних чи появою нових симптомів, на зміну яким згодом на довгий або короткий проміжок часу настає ремісія. В періоди, коли порушення повністю чи частково зникають, людина повертається до звичного стану;
- вторинно-прогресуючий РС (ВПРС). Наступна форма склерозу, що розвивається з рецидивуючо-ремітуючої. На відміну від останньої, де симптоми то з’являються, то зникають, при ВПРС вони безперервно прогресують. Так, рецидиви ще періодично можуть виникати, але вони свідчать про активність процесу запалення;
- первинно-прогресуючий РС (ППРС). З моменту появи перших ознак захворювання прогресує, а виражені рецидиви чи ремісії відсутні. Через накопичення і посилення неврологічних симптомів стан хворої людини поступово погіршується, спричиняючи інвалідизацію.
Виявити захворювання на ранній стадії складно. Пацієнту слід пройти кілька етапів діагностики, перш ніж невролог остаточно підтвердить наявність порушення.
Причини розсіяного склерозу
У людському тілі здорові нерви ізольовані оболонкою з мієліну. Вона підтримує структуру аксона, насичує його, захищає від пошкоджень, прискорює передачу нервових імпульсів. При появі в людини РС, імунна система дає збій і починає атакувати мієлінову оболонку, спричиняючи її руйнацію. У ділянці зруйнованої частини з’являється рубець, який або повторює, або повністю «перебиває» нервові імпульси.
Певний час нервова система ще може компенсувати порушення, але, оскільки патологія постійно прогресує, а ознаки стають більш вираженими, починається легке оніміння кінцівок, а згодом параліч чи, у рідкісних випадках, сліпота.
До РС схильні люди різної статі та віку. Чоловіки хворіють удвічі рідше, ніж жінки, але саме у перших патологія протікає складніше і важче піддається лікуванню.
Причини появи захворювання дослідникам достеменно невідомі. Чи передається розсіяний склероз генетично? Так, одна з найбільш поширених версій саме спадковість. Якщо в родині є чи були люди з РС, то ризик появи порушення зростає на 30%. Водночас зазначається, що успадковується не захворювання, а лише схильність до нього.
Серед інших причин РС наступні:
- Вік. У групі ризику перебувають особи, віком 20-40 років. Рідше хворіють діти і люди поважного віку. Чим старше, тим складніше хвороба протікатиме;
- Інфекційні захворювання. Ретровірус, цитомегаловірус, герпевірус людини типу 4 (Епштейна — Барр) тощо можуть підвищувати ризик розвитку розсіяного склерозу;
- Дизбактеріоз. Іноді антигени мікроорганізмів кишківника провокують аутоімунні процеси, спричиняючи демієлінізацію. Причини такого явища невідомі;
- Певні харчові звички. Наприклад, вживання великої кількості тваринних жирів або надмірне споживання солі;
- Активне і пасивне куріння. Нікотин згубно впливає на імунітет;
- Фізичні травми. Ушкодження головного мозку (струс чи навіть забій), а також забої хребта;
- Дефіцит вітаміну D;
- Проживання у місцях з поганою екологією;
- Надлишкова вага;
- Стрес.
Перші симптоми розсіяного склерозу
Перші помітні ознаки РС з’являються тоді, коли пошкоджено вже понад 50% нервових волокон. Причиною цього є те, що здорові мозкові клітини виконують функції пошкоджених. Симптоми розсіяного склерозу різняться, залежно від локалізації ураження.
При ураженні мозочка і його шляхів пацієнта турбує поява напруження в обох кінцівках, порушення координації, легке похитування при ходьбі, тремор, запаморочення, параліч.
Уражений зоровий нерв? Тоді з’являються наступні симптоми: погіршення зору або повна його втрата (одне око), поява темної цятки у центрі поля зору, поява помутніння в очах (людина з РС починає бачити світ як через запітніле скло), диплопія (роздвоєння в очах), а також зміни в русі очного яблука.
Якщо захворювання уразить спинний мозок, то пацієнт може скаржитися на втому та швидку втомлюваність, закрепи, проблеми з сечовипусканням, зниження лібідо, симптом Лермітта (при згинанні шиї вперед хворий відчуває, ніби по хребту проходить струм). Крім того, часто з’являється відчуття печіння та болю під час дотику, оніміння рук і ніг.
При ураженні стовбура головного мозку виникають слабкість, спазми м’язів обличчя, почергове оніміння то однієї, то іншої частини обличчя, парез лицьового нерва (центральний чи периферичний), погіршується слух і смакові властивості.
Ураження великих півкуль головного мозку спричиняє погіршення пам’яті, зниження уваги, порушення поведінки, надмірну тривожність, зміни в настрої, депресію чи ейфорію.
Перегріватися — одна з речей, що не можна робити при розсіяному склерозі. Саме перегрів часто стає причиною нападів. Пояснюється це тим, що нервові волокна, котрі не захищені мієліновою оболонкою дуже чутливі до високих температур. Пацієнтам зі склерозом рекомендують уникати приймання гарячих ванн, тривалого перебування під палючим сонцем.
Які симптоми розсіяного склерозу найбільш поширені?
Відповідь на це питання слід знати, щоб вчасно звернутися до лікаря-невролога. Серед них:
- оніміння рук та ніг, слабкість у кінцівках;
- дискомфорт під час руху;
- порушення рефлексів;
- погіршення зору;
- погана стійкість ходи;
- запаморочення, роздвоєння в очах;
- високий м’язовий тонус;
- уповільнена мова;
- слабкість, швидка втомлюваність;
- проблеми з сечовипусканням;
- емоційна нестабільність.
РС має здатність повільно прогресувати роками. Поступово періоди загострення і ремісії стають меншими, а симптоми — більш вираженими. Пацієнти звертаються за допомогою невролога часто тоді, коли порушення починають суттєво впливати на якість життя. У рідкісних випадках патологія перетікає з простої форми у складну всього за кілька років. У подібних ситуаціях важлива грамотна програма лікування, яка мінімізує прогрес хвороби та дозволить пацієнту вести практично звичний спосіб життя.
Діагностика розсіяного склерозу
Як ми зазначали вище, діагностика РС на початкових етапах може не вказати на наявність порушення. Специфічні ознаки протягом кількох років переважно повністю відсутні. Через це іноді фахівці можуть зробити висновок, що наявні симптоми — наслідок стресу чи постійної перевтоми. Так, симптоматика у безлічі захворювань схожа чи майже тотожна зі склерозом. Саме тому для точної постановки діагнозу важливе комплексне обстеження, що містить огляд невролога, окуліста (перевірка зору, очного дна), лабораторну діагностику тощо.
Важливо врахувати й основні клінічні ознаки, що можуть вказувати на наявність порушення. Наприклад, якщо симптоми помітні у різних ділянках центральної нервової системи.
Як виявити розсіяний склероз?
Етапи діагностики наступні:
- неврологічний огляд;
- огляд в офтальмолога;
- розгорнутий аналіз крові;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ);
- люмбальна пункція.
Неврологічна діагностика. Оцінка скарг, симптомів. Спеціаліст перевіряє нервову систему: рефлекси, координацію, рівновагу, здійснює пошук ділянок, які можуть періодично перебувати в стані оніміння (одна із ознак).
Огляд в офтальмолога. Перевірка зору, оцінка його гостроти, поля зору, стану очного дна.
Лабораторна діагностика розсіяного склерозу містить розгорнутий аналіз крові. Перевірка якісного й кількісного складу крові, зокрема й лейкоцитарна формула. Виконується для виключення наявності інших захворювань зі схожимм на РС симптомами (аутоімунні хвороби, інфекції).
Магнітно-резонансна томографія (МРТ). При підозрі на РС проводять МРТ шийного та грудного відділів хребта, а також головного мозку. Діагностика важлива для: 1) підтвердження діагнозу; 2) перевірки наявності інших захворювань, адже є те, з чим можна сплутати розсіяний склероз; 3) визначення стадії хвороби. Вона демонструє точне розміщення та розмір пошкоджень і рубців. Іноді виконується також МРТ спинного мозку. Його проводять, коли є ознаки захворювання саме цієї ділянки, що не пов’язані з РС. Подібна діагностика неможлива за наявності кардіостимулятора чи будь-яких інших пристроїв у тілі пацієнта.
Інші способи діагностики розсіяного склерозу.
Люмбальна (спинномозкова) пункція. Процедура відбувається під місцевою анестезією. Спеціаліст вводить голку в ділянку довкола спинного мозку і бере невелику кількість рідини (ліквору) для аналізу. Її передають до лабораторії для дослідження наявності змін, що виникають при РС. Побічний ефект діагностики — головний біль.
Вище ми описали основні способи. Іноді для виявлення захворювання вимагають більше досліджень. Усе залежить від клінічної картини пацієнта. Поширене питання — скільки живуть з розсіяним склерозом? Тривалість життя суттєво не знижується за наявності лікування (лише 5-10 років, якщо лікуватися пацієнт почав пізно чи не робить цього зовсім).
Як лікувати розсіяний склероз?
Програма відрізняється, залежно від форми захворювання. Зазвичай, це превентивне лікування, що зменшує загострення: таблетки, інʼєкції, інфузії. Для усунення мʼязових спазмів призначають фізичну терапію, масаж, лікувальну фізкультуру, а щоб мінімізувати нейропатичний біль — протисудомні препарати, антидепресанти. Також хворому рекомендують обмежити вживання жирної та надміру солодкої їжі, газованих напоїв, алкоголю. Натомість радять їсти цільнозерновий хліб, більше овочів, фруктів, бобових, нерафіновані рослинні жири, молочні або кисломолочні продукти. Програма реабілітації складається фахівцями індивідуально та може відрізнятися. Тепер ви знаєте, що таке РС, його причини, ознаки, методи діагностики та як лікується розсіяний склероз. При появі перших ознак радимо негайно звернутися до спеціаліста. У медичному центрі Ехокор працюють лише кваліфіковані лікарі, які неодмінно допоможуть із виявленням і розвʼязанням проблеми. Ласкаво просимо!
