Остеоартроз – це хронічна прогресуюча патологія суглобів, що провокує деформацію суглобового хряща та подальші дегенеративні зміни в кістках, зв’язках, синовіальній оболонці. Захворювання вдвічі частіше вражає жінок, розвивається у віці від 40 до 50 років. Часто воно впливає на розвиток супутніх патологій. Далі детальніше розкажемо, що таке остеоартроз, його види, причини виникнення, симптоми, ефективну діагностику та лікування.
Класифікація остеоартрозу
Остеоартроз поділяється на дві великі групи:
- первинний (ідіопатичний);
- вторинний.
Причини первинного остеоартрозу встановити складно. Захворювання характеризується ураженням міжхребцевих дисків, хребетних (шийний, поперековий відділи), тазостегнових, колінних суглобів, сполучень між фалангами пальців на ногах, руках). Залежно від масштабів ураження виділяють:
- місцевий остеоартроз – ураження одного, двох суглобів;
- генералізований поліостеоартроз – це ушкодження трьох або більше суглобів.
Вторинний остеоартроз виникає через травми, вроджені дефекти, запальні процеси (інфекційний, ревматичний артрит тощо), ендокринні (акромегалія) захворювання, порушення метаболізму (подагра, охроноз).
Вторинними патологіями здебільшого є коксартроз, гонартроз.
Коксартроз (ураження кульшового суглоба) у 60% випадків виникає через травму. При артрозі цього виду дискомфорт може виникати в різних ділянках (кульшовий суглоб, колінний, сідниця, стегно). При сильному ураженні, хворий має порушення постави, так звану, «качину ходу». На пізніх стадіях він може повністю втратити здатність пересуватись самостійно.
Гонартроз (остеоартроз колінного суглоба) починає прогресувати через травми або порушення статики. Спочатку больові відчуття виникають у передній внутрішній частині коліна під час невеликих навантажень (ходьба нерівною дорогою, вниз сходами). Потім спостерігається скутість суглоба після сну, довгого сидіння на одному місці, потріскування при фізичній активності. Далі виникає атрофія м’язів, синовіт. Проте перебіг цього виду артрозу більш сприятливий, ніж вищезгаданого коксартрозу.
Деформуючий остеоартроз – це захворювання, що виникає через сукупність факторів, основним з яких є вік. Люди від 40 років мають високі шанси захворіти. Захворювання проходить три послідовні стадії:
- на І стадії не помітні будь-які зовнішні зміни. Видозмінюється лише синовіальна оболонка, склад її рідини. Виникає дискомфорт, запалення суглоба, слабкість м’язів довкола. При остеоартрозі 1 ступеня суглоб погано витримує звичні навантаження;
- ІІ стадія характеризується початком руйнації суглобового хряща, формуванням на кістці специфічної тканини, змінами у м’язових функціях;
На ІІ і ІІІ стадіях артроз супроводжується постійними больовими відчуттями.
- ІІІ стадія – сильне ураження кісткової тканини, змінюється вісь суглоба, значно знижується рухливість, м’язи погано скорочуються.
Причини остеоартрозу
- травми суглоба;
- зайва вага;
- викривлення хребта, погана постава;
- зміни в обміні речовин, що можуть бути як спадковими, так і набутими;
- вроджені патології кісток, суглобів;
- остеопороз – зниження щільності, якості кісткової тканини;
- регулярне підіймання важких предметів;
- запалення суглобів;
- варикоз нижніх кінцівок;
- невралгічні патології;
- акромегалія (збільшення в розмірах черепа, кистей, стоп);
- специфічні умови роботи.
Симптоми остеоартрозу
Кожен із видів артрозу має специфічну симптоматику. Для коксартрозу характерні:
- біль у місці ураження;
- зниження рухливості суглоба;
- дискомфорт під час сильного натискання на місце ушкодження;
- атрофія м’язів стегон;
- таз і тулуб мають характерний нахил в бік, де є ураження;
- сколіоз;
- дискомфортні відчуття під час стискання сідничного, стегнового нервів;
- порушення ходи (від накульгування до «качиної ходи»).
Деформуючий остеоартроз колінного суглоба (гонартроз) супроводжується наступними симптомами:
- дискомфорт при ходьбі;
- «підкошування» ніг;
- зниження рухливості у колінах при їх згинанні/розгинанні;
- больові відчуття всередині (передня, внутрішня частина) суглоба, які «віддають» у гомілку.
При остеоартрозі пальців рук характерне утворення щільних вузликів. При пальпації кистей відчутний біль. Цей симптом часто виникає у жінок у період менопаузи.
Генералізований артроз (поліостеоартроз) вражає від трьох до чотирьох суглобів одночасно. Найчастіше розвивається після 40 років. Основні симптоми: дискомфорт, скутість у кистях, опухлість суглобів в зоні зап’ясть, збільшення суглобів у розмірах, пошкодження кистей, пальців рук. Частіше патологія зустрічається у жінок.
Ускладнення при остеоартрозі
Остеоартроз суглобів сильно впливає на якість життя хворого. Пізня діагностика, неефективне лікування можуть спричинити інвалідизацію пацієнта та наступні ускладнення:
- хронічне запалення та постійний біль в суглобах;
- розриви меніска, зв’язок;
- зміна стану суглоба;
- остеопороз;
- високий ризик переломів внутрішнього суглоба;
- повне знерухомлення суглоба (анкілоз).
Єдиним виходом в подібних ситуаціях стає протезування.
Діагностика остеоартрозу
Пацієнт з підозрою на артроз повинен звернутися до ортопеда-травматолога. Першим етапом діагностики є бесіда та візуальний огляд, за підсумками яких лікар з’ясовує скарги, дізнається історію хвороби, поставить попередній діагноз.
Після цього, для визначення типу артрозу та ступеня ураження, хворого відправляють на додаткову лабораторну та інструментальну діагностику.
Найчастіше призначаються такі дослідження:
- рентгенографія – оцінює зовнішні зміни суглоба, їх загальний стан;
- УЗД – дає змогу подивитися на стан кісток, сухожиль, зв’язок, волокон м’язів у зоні ураженого суглоба. Крім того, цей метод діагностики дозволяє побачити зайву рідину в суглобових сумках;
- комп’ютерна томографія (КТ) – діагностика, за допомогою якої можна підтвердити чи виключити наявність запалення кісток;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) колінного суглоба – демонструє повне зображення внутрішніх структур ураженої ділянки під різними кутами огляду. Крім того, вона дає змогу подивитися на стан менісків, кісткового мозку, хрящів, сухожиль, кровоносних судин. Цей метод використовується рідко;
- сцинтиграфія – введення в уражену ділянку спеціальних селективних радіоактивних ізотопів й отримання зображення через визначення випромінювання, яке вони виділятимуть. Використовується лише у специфічних випадках;
- аналіз крові, сечі (загальний);
- біохімічний аналіз крові.
Крім вищезгаданого, проводиться диференціальна діагностика з такими патологіями: різні форми артриту (наприклад, псоріатичний), подагра, псевдоподагра, хвороба Лайма, анкілозивний спондилоартрит.
Як лікувати остеоартроз?
Лікування остеоартрозу – тривалий процес, до якого потрібен комплексний підхід. Пацієнту з цим захворюванням призначаються ліки, фізкультура, фізіотерапія, дієта.
Медикаментозна терапія
Медикаментозне лікування артрозу передбачає зменшення запального процесу, нормалізацію стану та кількості синовіальної рідини, нормалізація тонусу навколосуглобових м’язів, покращення кровотоку та метаболізму.
Для лікування артрозу використовується два види препаратів:
- зі швидкою дією (анальгетики, НПЗП, трамадол);
- з повільною дією (хондроїтину сульфат, глюкозамін, гіалуронова кислота, діацереїн).
Особливе місце в терапії сьогодні мають хондромодулючі, хондропротекторні препарати (ХС, ГС). Вони здатні змінити перебіг захворювання, позитивно впливають на метаболізм хряща. Ці препарати призначаються пацієнтам на ранніх стадіях коксартрозу, гонартрозу, якщо вони відчувають біль середньої, високої інтенсивності. Хондропротектори можна також вводити безпосередньо в суглоб.
Біль, спровокований запальним процесом, мінімізують за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Ці ліки мають низку побічних ефектів, серед яких розлади шлунково-кишкового тракту, тому їх прийом має чітко контролюватися спеціалістом.
У деяких випадках дозволяється призначення опіоїдів. Їх вживання обмежене і відбувається під наглядом лікаря, щоб уникнути розвитку залежності. Опіоїди виписують у випадках, коли інші препарати припинили дію, взагалі не давали ефекту або у пацієнта є протипоказання до інших типів препаратів.
Глюкокортикоїдні препарати використовуються для лікування деформуючого остеоартрозу та інших суглобових патологій. Однак сьогодні вони мають обмежені показання для застосування. Цю групу медикаментів застосовують, коли запальний процес перебуває на гострій стадії. Фахівці рекомендують використовувати глюкокортикоїди в мінімальних дозах. Їх застосовують системно коротким курсом при потребі. Як правило, це внутрішньом’язові ін’єкції.
Важливе місце у медикаментозній терапії при артрозі займає гіалуронова кислота. Вона використовується для того, щоб нормалізувати кількість речовини у синовіальній рідині. Це сприяє змащуванню рухомих поверхонь суглобів, знижує тиск на них під час фізичних навантажень різного ступеня.
Немедикаментозне лікування
Протокол лікування остеоартрозу передбачає ще й немедикаментозну терапію: обмеження фізичних навантажень, заняття лікувальною фізкультурою, фізіотерапію, дотримання режиму.
Серед фізіотерапевтичних процедур при артрозі можуть призначатися:
- лікувальний масаж;
- мануальна терапія;
- кріотерапія;
- лазеро-, магнітотерапія;
- тейпування;
- оксигено-, озонотерапія (в середину суглоба) тощо.
Також важливою є спеціальна дієта. Хворому рекомендують вживати продукти, які зміцнюють хрящову тканину (риб’ячий жир, фрукти, ягоди, желе тощо). Вони сповільнюють розвиток захворювання і дають змогу пацієнту почуватися краще.
Оперативне втручання
Операції проводять лише тоді, коли інші види лікування не приносять бажаного результату. Найчастіше проводиться артроскопія, ендопротезування.
При артроскопії проводиться санація суглоба, видаляються екзостози, відновлюються м’які структури. Ендопротезування – повна заміна суглоба.
Виявити патологію, призначити відповідне лікування поліостеоартрозу, інших видів артрозу можна в медичному центрі «Ехокор». Для якісної діагностики ми використовуємо лише найкраще обладнання. До ваших послуг досвідчені лікарі-ревматологи. Записатися на прийом можна за номерами телефонів, на головній сторінці сайту. Стежте за своїм здоров’ям та відвідуйте спеціалістів вчасно. Ласкаво просимо!