Запис
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) — один із найпоширеніших, але водночас недооцінених розладів сну. Під час нічного відпочинку дихання людини багаторазово частково або повністю зупиняється, через що організм регулярно відчуває нестачу кисню. Такі епізоди можуть повторюватися десятки й навіть сотні разів за ніч, часто залишаючись непоміченими самим пацієнтом.
Однією з найхарактерніших ознак СОАС є гучне хропіння, однак не кожна людина, яка хропе, має апное. Саме тому важливо не ігнорувати супутні симптоми та своєчасно пройти діагностику. Без лікування синдром обструктивного апное сну підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії, порушень серцевого ритму, інфаркту міокарда, інсульту, цукрового діабету 2 типу та інших серйозних ускладнень.
Що таке апное сну та синдром обструктивного апное сну (СОАС)?
Апное – це короткочасна зупинка дихання під час сну. Порушення виникає через надмірне розслаблення м’язів горла та блокування дихальних шляхів, як наслідок, зменшується потік повітря, що надходить до легень, або ж відбувається повна короткочасна зупинка дихання. При частковому звуженні дихальних шляхів часто виникає хропіння, однак саме по собі воно не є достатньою підставою для встановлення діагнозу СОАС.
Зупинка також може виникати через те, що мозок не подає належних сигналів дихальним м’язам, (синдром центрального апное сну).
Таким чином може виникати центральна, обструктивна та змішана форма патологічного процесу. Синдром обструктивного апное є найнебезпечніший для організму людини.
Як розпізнати апное?
Симптоми апное сну можуть відрізнятися залежно від його типу (обструктивне або центральне) та ступеня тяжкості. Важливо зазначити, що часом про тривожні ознаки вам можуть говорити рідні, адже уві сні ми не можемо помічати порушень.
Поширені симптоми САС:
- постійне та гучне хропіння;
- паузи в диханні, так ніби людина затримує подих на кілька секунд;
- раптові пробудження, що супроводжуються задухою;
- хронічна сонливість у день;
- головний біль зранку, часто людина вже прокидається з «важкою» головою;
- зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, що впливають на загальну працездатність;
- постійна роздратованість, та зміни настрою;
- знижене лібідо;
- при синдромі центрального апное можуть виникати труднощі з засинанням, а також спостерігатися специфічний патерн (дихання Чейна-Стокса), що характеризується поступовим збільшенням і зменшенням частоти вдихів.
Причини апное під час сну
Зупинка дихання уві сні може мати різні причини, і часто на неї впливає комбінація факторів. Ось деякі поширені причини та фактори ризику:
- Анатомічні особливості: збільшені мигдалини або аденоїди, запале підборіддя, звужені дихальні шляхи, великий язик, викривлена носова перегородка, все це може блокувати дихання в горизонтальному положенні тіла;
- Надмірна вага також ускладнює дихання уві сні та сприяє розвитку СОАС;
- Генетична схильність, якщо хтось в родині вже має СОАС, то ризик його розвитку у нащадків зростає;
- Вік та стать – з кожним роком ризик розвитку патології зростає, через погіршення м’язового тонусу та еластичності дихальних шляхів. Чоловіки більш схильні до цієї патології;
- Куріння може посилити ймовірні запальні процеси в дихальних шляхах, а також сприяє затримці рідини, що може створити сприятливі умови для розвитку СОАС;
- Алкоголь та седативні препарати розслаблюють м’язи горла, що може спричинити обструкцію дихальних шляхів;
- Порушення в роботі серцево-судинної системи, зокрема, застійна серцева недостатність, можуть впливати на центри контролю дихання в мозку, що призводить до центрального САС;
- Неврологічні розлади, такі як хвороба Паркінсона або інсульт;
- Вживання певних медичних препаратів може пригнічувати дихання і сприяти виникненню СОАС;
- Ідіопатичне нічне апное сну, коли визначити причину появи порушення неможливо.
Важливо зазначити, що діагностика та відповідне лікування зможуть полегшити симптоми та суттєво покращити самопочуття. Якщо ви підозрюєте у себе сонне апное або виявили його симптоми, проконсультуйтеся з лікарем. Записатися до лікаря сомнолога у Львові можна у медичному центрі «Ехокор».
Діагностика апное сну
Полісомнографія – найдосконаліша методика діагностики розладів сну, що дозволяє максимально точно встановити причину зупинки дихання під час сну. Станом на сьогодні – це золотий стандарт діагностики. Вона передбачає тривалу (понад 8 годин) одночасну реєстрацію багатьох параметрів роботи людського організму під час сну, а також респіраторної активності. Під час обстеження визначають частоту та тривалість зупинок дихання, а також рівень вираженості патологічних змін. Дослідження проводять протягом всієї ночі, в умовах клініки під контролем лікаря та відеонаглядом. На його основі будується алгоритм майбутнього лікування.
Виявити та визначити ступінь небезпеки допоможе спеціальний пристрій – полісомнограф, виробництва SOMNOmedics GmbH, Німеччина, а також prismaLAB, Löwenstein Medical Technology GmbH, Німеччина. Наше обладнання повністю відповідає стандартам AASM (американська асоціація медицини сну). Медичний центр Ехокор першим в західному регіоні України отримав подібне обладнання, лікарі клініки пройшли відповідне навчання і тепер готові допомагати в лікуванні апное.
Також для скринінгу можна використовувати SOMNOcheckmicroCARDIO, це не повноцінний полісомнограф, а пристрій який допоможе діагностувати наявність у Вас синдрому та оцінити його важкість. Його ми рекомендуємо, якщо людина не впевнена в попередньому діагнозі. Проте для повноцінного лікувального процесу його даних не завжди достатньо.
Що показує полісомнографія?
Полісомнографія дозволяє отримати повну картину того, як працює організм під час сну. Дослідження фіксує не лише кількість епізодів апное, а й їхню тривалість, рівень насичення крові киснем, частоту серцевих скорочень, особливості дихання та структуру сну. Це допомагає лікарю оцінити, наскільки виражені порушення та чи впливають вони на загальний стан здоров’я.
Одним із ключових показників є індекс апное-гіпопное (AHI) — кількість епізодів порушення дихання за одну годину сну. Саме цей показник використовується для визначення ступеня тяжкості синдрому обструктивного апное сну та вибору найбільш ефективної тактики лікування.
Коли варто пройти обстеження на апное?
Полісомнографію рекомендують пацієнтам, у яких є підозра на синдром обструктивного апное сну. Підставою для обстеження можуть бути повторні зупинки дихання під час сну, гучне хропіння, відчуття задухи вночі, виражена денна сонливість, ранковий головний біль або постійна втома навіть після повноцінного нічного відпочинку.
Дослідження також доцільне людям із підвищеним артеріальним тиском, порушеннями серцевого ритму, ожирінням, цукровим діабетом або іншими серцево-судинними захворюваннями, якщо лікар підозрює зв’язок цих станів із розладами дихання уві сні.
Як лікувати апное сну?
На сьогодні найбільш ефективним та доказовим методом лікування апное сну є СІПАП-терапія (СРАР). Це сучасний терапевтичний метод лікування апное шляхом вентиляції легень під підвищеним повітряним тиском. Позитивний тиск створює невеликий компресор. Через невелику трубку та маску постійний потік повітря безпечно подається в дихальні шляхи. Варто зазначити, тщо початковий тиск та тривалість лікування підбираються індивідуально під час полісомнографії.
Окрім СІПАП-терапії ефективними у лікуванні зупинки дихання уві сні є:
- позиційна терапія;
- індивідуальні стоматологічні капи;
- хірургічна корекція ротоносоглотки.
Вибір методу терапії залежить від причин виникнення патології та її типу, а також від тяжкості порушень.
Ви також самостійно можете покращити якість свого сну. Наприклад, підібрати якісний ортопедичний матрац та зручну подушку. Людям, які мають подібну проблему радять не спати на спині.
Якщо ви маєте проблеми з зайвою вагою, лікарі рекомендують попрацювати над схудненням, адже зайві кілограми посилюють симптоми синдрому апное.
Чи всім пацієнтам потрібна СІПАП-терапія?
Ні. СІПАП-терапія є найбільш ефективним методом лікування синдрому обструктивного апное сну середнього та тяжкого ступеня. Проте остаточне рішення завжди приймається після комплексної діагностики.
При легких формах СОАС або за наявності окремих анатомічних причин порушення дихання лікар може рекомендувати позиційну терапію, внутрішньоротові капи, лікування ЛОР-патології чи хірургічну корекцію. Вибір методу залежить не лише від результатів полісомнографії, а й від віку пацієнта, супутніх захворювань та індивідуальних особливостей будови верхніх дихальних шляхів.
Чи можна вилікувати апное без СІПАП-терапії?
У деяких випадках — так. Якщо причиною порушення є надлишкова маса тіла, анатомічні особливості носоглотки або окремі функціональні порушення, усунення цих факторів може суттєво зменшити прояви захворювання. Водночас при середньому та тяжкому синдромі обструктивного апное сну відмова від рекомендованого лікування значно підвищує ризик розвитку ускладнень.
Саме тому будь-які зміни лікування повинні відбуватися лише після консультації із сомнологом та контрольного обстеження.
Чим небезпечне апное сну без лікування?
Повторні зупинки дихання призводять до хронічного кисневого голодування організму та постійних мікропробуджень, через що сон перестає виконувати свою відновлювальну функцію.
З часом це може сприяти розвитку або погіршенню перебігу артеріальної гіпертензії, порушень серцевого ритму, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту та цукрового діабету 2 типу.
Крім того, люди із синдромом обструктивного апное сну частіше страждають від зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті та вираженої денної сонливості, що може негативно впливати на працездатність і безпеку під час керування транспортом або роботи з механізмами.
Якщо ви помітили у себе ознаки апное і шукаєте професійної допомоги та лікування, зверніться у медичний центр Ехокор у Львові. Тут працюють досвідчені сомнологи та є сучасне обладнання для діагностики та лікування розладів сну різної тяжкості. Ми перші, хто на Заході України почав займатися цією проблемою і залишаємося найкращими. Подзвоніть нам та запишіться на первинну консультацію. Ми знаємо, як вам допомогти.
