Запис
Колінний суглоб вважається одним з найбільш рухливих та складних, він, здатний витримувати значні навантаження. Власна вага тіла, спуск по сходах, біг, стрибки – будь-яка форма активності спричиняє поступовий «знос» та підвищує ризик травми менісків. Як свідчить практика, пошкодження меніска колінного суглоба складає близько 75% всіх звернень до лікаря-травматолога. Відсутність належної терапії може призвести до незворотних наслідків, зокрема, розвитку деформуючого артрозу. Сьогодні ми розглянемо основні стадії, симптоми та причини розривів менісків, а також ефективні методи лікування.
Що таке розрив меніска?
Меніски – це хрящовидні пластини С-подібної увігнутої форми, розташовані між стегновою та великогомілковою кістками. Зовні меніск нагадує півмісяць чи підкову, кінці (роги) якої з’єднані поперечною зв’язкою. В залежності від локації, розрізняють латеральний (зовнішній) та медіальний (внутрішній) меніск. Подібні «прокладки» виконують амортизувальну функцію, забезпечуючи стабільність та міцність суглоба. При надто різких рухах або через перенавантаження може відбутися розрив меніска – порушення цілісності тканин, що викликає больовий синдром.
Розрізняють наступні види ушкоджень:
- часткове – при наявності опосередкованого пошкодження зберігається анатомічна структура та форма хряща. Це може бути незначний або помірний розрив, що потребує консервативного лікування;
- повне – розрив меніска 3 ступеня, при якому уражається вся товщина хрящів. Вимагає оперативного втручання.
Крім того, розриви менісків класифікують за формою (поперечні, поздовжні, клаптеві, горизонтальні, вертикальні, крайові). Так, для молоді більш характерні поздовжні тріщини, що супроводжуються ушкодженням зв’язкового апарату коліна. Горизонтальний і клаптевий розрив медіального меніска найчастіше зустрічається у пацієнтів старшого віку.
Симптоми ушкодження менісків
Після отримання травми спостерігається ряд певних ознак, що свідчать про ступінь тяжкості пошкодження. Спеціалісти радять звернути увагу на основні симптоми розриву меніска:
- біль в коліні, що посилюється при спробі присісти, підтягнути ногу до себе, спуститися по сходинках. Ступінь прояву болю залежить від того, яка саме частина хряща ушкоджена, а також виду травми;
- набряки та припухлість, зміна кольору травмованої ділянки на червоний або поява синюшного забарвлення. При цьому можливе локальне підвищення температури м’яких тканин навколо ушкодженого суглоба;
- скупчення рідини в порожнині суглоба, що заважає нормально рухати ногою, особливо її розгинати;
- обмеження руху в коліні, «блокування» та «замикання» суглоба. В залежності від типу розриву пацієнт може відчувати труднощі при намаганні до кінця зігнути і розігнути коліно;
- хруст або «лускання» коліна, що виникають внаслідок контакту поверхонь ушкодженого меніска та стегнової кістки;
- кульгавість або взагалі неможливість ступити на хвору кінцівку.
Багато хто цікавиться – чи можна ходити при розриві меніска? В більшості випадків немає протипоказань до ходьби чи бігу, але потрібна консультація травматолога.
Вищевказані симптоми також проявляються при переломі, вивиху, розриві сухожиль, інших патологіях. Тому перед початком лікування варто провести обстеження, щоб встановити точний діагноз. Як правило, це можливо після гострої фази захворювання, а саме – запальної реакції колінного суглоба. що супроводжується набряком. При наявності хоч одного симптому необхідно одразу звертатися до фахівця. Як свідчить медична статистика, найчастіше зустрічається пошкодження медіального меніска.
Причини травми меніска
Розрив хрящової тканини може бути наслідком впливу різних причин:
- заняття контактними видами спорту (футбол, хокей, баскетбол), що передбачає великі навантаження на колінний суглоб. Різка зміна напрямку руху, повороти, стикання з іншими гравцями – все це часто викликає розрив заднього рогу медіального меніска. Такий вид ушкоджень виникає при одночасному згинанні та повороті коліна, якщо людина спіткнулася або неправильно присіла;
- професійна діяльність, пов’язана з підняттям важких предметів чи тривалою роботою на колінах. В зоні ризику отримання травми перебувають представники робочих спеціальностей – будівельники, вантажники, теслі;
- похилий вік, в якому відбуваються дегенеративні зміни коліна. Найчастіше на травми меніска страждають люди старші 50 років, особливо при наявності ревматизму чи подагри;
- зайва вага значно підвищує ризик травмування меніска, оскільки збільшується навантаження на колінні суглоби.
Діагностика та перша допомога при розриві менісків
Передусім лікар-ортопед повинен уточнити характер і давність травми, вислухати скарги пацієнта та надати першу допомогу. Спочатку рекомендується перемістити пошкоджене коліно у високе положення, накласти еластичну пов’язку для фіксації. Щоб вгамувати біль, можна зробити холодний компрес або прийняти болезаспокійливі препарати.
Встановлення діагнозу передбачає застосування різних методів:
- больових – пальпація колінного суглоба;
- «звукових» — для визначення наявності характерних звуків під час руху суглоба;
- функціональних – перевіряється стан колінного суглоба при згинанні, розгинанні, кругових рухах.
Ступінь ушкодження та наявність супутніх патологій необхідно уточнювати шляхом проведення додаткових обстежень. Насамперед лікар призначає рентген або КТ з метою виключення травми кісток. Щоб отримати вичерпну інформацію про стан суглоба та наявність рідини в його капсулі, застосовується УЗД. Якщо потрібно визначити тип, форму та локалізацію розриву меніска – пацієнта направляють на магнітно-резонансну томографію (МРТ). Діагностична артроскопія проводиться в особливо складних випадках, для виявлення рідини всередині суглоба.
Варіанти лікування ушкодження меніска
Чи можливе лікування розриву меніска без операції? Так, якщо пошкодження незначні, то застосовується консервативний метод. При цьому пацієнту призначається:
- медикаментозна терапія для усунення запалення;
- пункція суглобової порожнини;
- вправлення вивихів та зміщення меніска;
- знерухомлення ушкодженої кінцівки за допомогою шини або тугої пов’язки
- застосування кремів або компресів;
- проведення УВЧ, електрофорезу, електроміостимуляції.
Якщо меніск затиснутий, є незначні надриви або розриви — допоможе консервативне лікування. Пошкодження в частині з кращим кровопостачанням з часом зростеться і зарубцюється самостійно. Всі інші випадки потребують оперативного втручання.
В більшості складних випадків меніск вшивають або видаляють певну ділянку. Накладення шва дозволяє мінімально травмувати суглоб та зменшити період реабілітації, ризик негативних наслідків. Метод артроскопії полягає в видалені пошкодженої частини хірургічним шляхом. Спочатку лікар робить два невеликі розрізи, крізь які вводить камеру артроскопа та всі необхідні інструменти. В ході операції відбувається:
- видалення пошкодженої ділянки;
- звільнення защемленого хряща;
- зшивання надірваного хряща;
- повне видалення при неможливості відновлення.
Тривалість операції складає близько двох годин, а швидкість повного одужання залежить від багатьох чинників – давності травми, локалізації розриву, віку пацієнта. Найбільш ефективний результат спостерігається на ранніх стадіях виявлення хвороби.
Якщо існує загроза зміщення відірваної частини (клаптева травма меніска), доцільно застосувати метод парціальної резекції. Суть полягає в тому, щоб вирівняти залишені краї меніска – за допомогою кусачок, з подальшим ушиттям та шліфуванням. Така операція забезпечує уникнення розшарування та прискорює процеси регенерації.
Сьогодні набуває популярності заміна меніска – відновлювальна операція з використанням тканин донорів, штучних матеріалів. Подібна методика застосовується в особливо тяжких випадках, коли іншого виходу немає. Неможливість зшити хрящову тканину, свіжа травма, роздробленість тканин – основний перелік показань до трансплантації. Втім, лікар може заборонити пересадку пацієнтам віком понад 40 років, при втраті функціональності клітин в суглобі, важких захворюваннях серця та протипоказанні до загального наркозу.
Рішення про необхідність оперативного втручання приймається на основі проведених обстежень, з урахуванням особливостей конкретного організму.
Реабілітація після пошкодження меніска – важлива частина лікування, спрямована на відновлення функцій суглоба та зміцнення м’язів ніг. При застосуванні консервативної терапії період реабілітації складає не більше 1 – 2 тижнів. Якщо відбулося оперативне втручання, для повного одужання знадобиться близько 6 тижнів.
Перший час необхідне перебування в стаціонарі, де відбувається цілодобове спостереження за станом пацієнта. Зазвичай рекомендується обмежити фізичну активність, а також приймати протизапальні та знеболювальні препарати. Через декілька днів можна розпочинати відновлення рухливості колінного суглоба та зміцнення м’язів. Для цього призначається комплекс процедур: лікувальний масаж, лазерна та ультразвукова терапія, магнітотерапія, гідротерапія тощо. Крім того, лікар може рекомендувати фізичні вправи, які допомагають швидко відновитися. Підіймання та опускання ніг, ходьба назад, присідання з м’ячем, стрибки на нозі – ці та інші вправи пацієнт виконує виключно за рекомендацією фахівця.
Важливо не допускати перевантаження на колінний суглоб, а також уникати різких поворотів та тривалого стояння (або сидіння). Як правило, виписка дозволяється тільки після повного відновлення рухливості суглоба. В цілому, час реабілітації залежить від ступеня ушкодження меніска, характеру перебігу хвороби, віку пацієнта та загального стану його здоров’я.
Які наслідки розриву меніска?
При появі перших симптомів пошкодження меніска необхідно відразу звернутися до спеціаліста, навіть при відсутності скарг на біль. З часом больові відчуття можуть стихнути, але не варто затягувати з обстеженням та лікуванням – далі ситуація лише погіршуватиметься. Серед найбільш неприємних наслідків легковажного ставлення до хвороби відзначається:
- повний відрив частини хряща;
- порушення зв’язкового апарату;
- ураження сусідніх хрящів, що покривають суглобові поверхні;
- атрофія м’язів кінцівки;
- внутрішньосуглобовий крововилив;
- розвиток артрозу, синовіту, артриту;
- блокада колінного суглоба.
Ці та інші види важких ускладнень загрожують людини при несвоєчасному наданні кваліфікованої хірургічної допомоги. Навіть якщо після пошкодження заднього рогу медіального меніска біль з часом вщухає, варто не відкладати візит до лікаря. Річ у тому, що хвороба «підступна» і одужати самостійно неможливо. Так, через декілька днів патологічні зміни охоплять все кісткове зчленування, що суттєво ускладнить процес лікування та може призвести до інвалідизації.
Тому для профілактики ушкоджень колінних суглобів рекомендують регулярно займатися фізкультурою, збалансовано харчуватися, дотримуватися запобіжних заходів при заняттях спортом, а також своєчасно звертатися до лікаря з появою будь-яких ознак хвороби. Для тренування спортсменам варто підібрати зручне взуття, використовувати наколінники, щоб забезпечити раціональний розподіл навантаження на суглоби та уникнути травматизації. Знизити ризик розривів меніска допоможе розминка та «розігрівання» колінного суглоба. Як і надмірне навантаження, малорухливий спосіб життя також може призвести до виникнення травм.
За допомогою фахівців медичного центру «Ехокор» ви можете успішно вилікувати розрив меніска колінного суглоба, інші види спортивних травм та захворювання різного ступеня складності. Використання сучасних технологій та інноваційних методів дозволяє максимально швидко провести всі необхідні процедури та обстеження, поставити правильний діагноз та призначити лікування. Завдяки багаторічному досвіду ми забезпечуємо пацієнтам можливість ефективної діагностики, консервативної терапії. Для кожного пацієнта ми розробляємо індивідуальну програму терапії та реабілітації, з урахуванням його особливостей та потреб.
