Емоційне вигорання на роботі

Згорів на роботіДосить розповсюдженим явищем на сьогодні є емоційне вигорання на роботі. Ще в кінці сімдесятих років ХХ століття вчені звернули увагу на те, що більшість людей після декількох років роботи схильні до стресового стану. Проте, не всі люди до сих пір усвідомлюють, що хронічний стрес потребує лікування не менше, аніж будь-яке інше захворювання.

Психологічна допомога під час емоційного вигорання на роботі допомагає не лише повернути втрачену продуктивність, але й зрозуміти, куди ж рухатись далі, куди розвиватись та куди прагнути. А це в сучасному світі є трьома китами, на яких ґрунтується кар’єра та людське життя загалом.

У вас стан емоційного вигорання, якщо:

  • є відчуття постійної перевтоми,
  • підвищений головний біль,
  • безсоння,
  • загальне погіршення стану здоров’я,
  • роздратованість,
  • небажання виконувати свої обов’язки,
  • виникають фатальні думки, на кшталт «Навіщо я це роблю?»,
  • відчуття безсенсовості своєї роботи,
  • життя вдається сірим та прісним.

Якщо робота більше не приносить помітного задоволення, з’являється відраза та своєрідна ворожість до співробітників та колег, виникає відчуття безпорадності та некомпетентності у питаннях, вам варто звернутись до спеціаліста медичного центру «Ехокор».

Інколи цей стан створений емоційним виснаженням, а інколи насправді зменшуються показники роботи, а також уваги та витривалості в цілому.

Запишіться на прийом за телефоном 38 (032) 232-95-85 або заповніть форму On-line: Записатися на прийом

Вигорання – це не депресія

Цей стан отримав назву «вигорання», яке, на відміну від депресії, не супроводжується відчуттями провини, а навпаки проявляє себе як надмірне збудження, агресія та роздратування. Емоційне вигорання приводить не тільки до порушення психоемоційного стану людини, а й також  призводить до економічних збитків.

Прикладом є льотчики, які раптово починають відчувати страх польотів, сумніваються в правильності прийнятих рішень, що в результаті впливає на робочий процес та постійні простої. Як показали дослідження, найбільш схильні до емоційного вигорання на роботі є люди, які постійно мають справу з емоціями та переживаннями інших людей: лікарі, артисти, вчителі, продавці тощо.

Причини вигорання можуть бути досить різноманітними, в залежності від емоційного стану людини та її природньої витримки та сили волі. До основних можна віднести наступні причини:

Ліміт спілкування та уваги

В кожної людини існує так званий ліміт спілкування та уваги – певна кількість людей, яким можна приділити якісну увагу. Якщо кількість цих людей перевищує цей ліміт, то неминуче наступає виснаження, а з часом і вигорання. Ліміт не є сталою величиною і напряму залежить від тонусу нервової системи. Якщо людина більш нервово стабільна, то і ліміт буде вищий.

Відсутність повноцінного результату

Кожна людина прагне до максимального професіоналізму в тій чи іншій роботі, але бувають моменти, коли виконана праця не приносить повноцінного результату через ті чи інші причини. Саме ці відчуття і сприяють виникненню емоційного вигорання в подальшому.

Індивідуальні можливості людини

Вигорання виникає в результаті багатьох факторів, але основним є індивідуальний фактор, який визначає психологічну та нервову стійкість. Чим стійкіша та витриваліша людина, тим менша ймовірність вигорання.

Криза самооцінки та відсутність професійної мотивації

Дана причина виникає в результаті відсутності віддачі зі сторони співробітника або колеги по роботі. Якщо потрачені зусилля сприймаються як належне, якщо вони не супроводжуються увагою, позитивним коментарем або мотивацією, то, з часом, у людини виникає кризи самооцінки.

Лікування емоційного вигорання

Лікування емоційного вигорання може здатись досить незвичною процедурою для звичайної людини. В першу чергу у лікуванні використовується багатий арсенал психотерапії та психотренінгів, якими володіють досвідчені фахівці медичного центру «Ехокор». Ефективним методом є використання рольових та ділових ігор, тренінгів толерантності (стійкість до дратівливих факторів).

Основна роль при лікуванні емоційного вигорання припадає на самого пацієнта, а не на оточуючі фактори. За допомогою наступних рекомендацій можна не тільки позбутись вигорання, але й провести профілактичні дії проти його виникнення:

  • Визначити короткострокові та довгострокові цілі
  • Робити періодичні відпочинки для забезпечення психологічного та фізичного благополуччя
  • Навчитись володіти навиками саморегуляції (визначення першочергових цілей, релаксація, аутогенне тренування, медитації.)
  • Професіонально розвиватись та самовдосконалюватись
  • Зосередитись на емоційному спілкуванні (аналізувати та ділитись відчуттями з іншими)
  • Підтримувати хорошу фізичну форму
  • Звернутись до спеціаліста при появі перших тривожних сигналів