Захворювання сечовидільної системи

Сечовидільна система людського організму відповідає за очищення організму та виведення води і продуктів обміну. Вона включає в себе сечовий міхур, нирки і сечовід. Коли різного роду мікроби та інфекція потрапляють в цю систему, вони можуть викликати інфекційні захворювання.

Інфекціями сечовивідної системи будуть називатись інфекційні захворювання в будь-якій частині сечовидільної системи — нирках, сечовому міхурі і сечовипускальному каналі. Найчастіше від подібного роду захворювань страждає нижня частина видільної системи, тобто це сечовий міхур (цистит) і сечовипускальний канал.

Більшість інфекцій сечовивідних шляхів є інфекції сечового міхура. Запалення сечового міхура, що ще відоме як цистит, як правило, не є серйозним, якщо воно було вчасно виявлене та розпочато лікування. Якщо ж захворювання не діагностовано вчасно, великий ризик перекидання інфекції на нирки. В медичній практиці подібне захворювання називається пієлонефрит. У свою чергу, ниркова інфекція (пієлонефрит) є серйозним і може призвести до необоротного пошкодження організму людини.

Потрапляння інфекції в організм

Захворювання сечовидільної системиЗазвичай, мікроби проникають в організм людини через сечовипускальний канал. Це трубка, що відповідає за виведення сечі з сечового міхура назовні з тіла. Якщо ці мікроби потрапляють всередину уретри, вони можуть поширитись вгору в сечовий міхур і нирки, викликаючи захворювання, як цистит, чи пієлонефрит.

Жінки, здебільшого, більш схильні до підхоплення такого роду інфекційних захворювань. Це пов’язано з фізіологічною особливістю будови жіночого організму. Схильність жінок до інфікування пояснюється коротшим та ширшим каналом сечовипускання. Це збільшує ризик потрапляння мікробів та початку запального процесу, особливо, якщо зважити на той факт, що часто збудником циститу чи пієлонефриту виступає кишкова паличка, що майже завжди присутня на зовнішніх статевих органах.

Збільшується ризик захворювання нирок (цистит) та сечового міхура під час діабету чи вагітності. Такі захворювання, як камені в нирках, або розширення передміхурової залози також можуть сприяти потраплянню мікробів у сечовидільну систему, оскільки вони змінюють режим виведення сечі з організму.

Хвороба може залишитися непоміченою у літніх людей, оскільки з віком трапляються подібна симптоматика, пов’язана із старінням організму.

Запишіться на прийом за телефоном 38 (032) 232-95-85 або заповніть форму On-line: Записатися на прийом

Симптоми

Інфекції сечовивідних шляхів не завжди викликають явні симптоми. В медичній практиці зустрічається безсимптомне протікання хвороби, або з мало вираженою симптоматикою. Проте, так чи інакше, людина все ж помітить дискомфорт та болючі відчуття.

Це має насторожити та стати дзвіночком для того, щоб звернутись до спеціаліста для консультації та діагностики. Адже, якщо цистит буде викликати біль при сечовипусканні та неприємні відчуття, то пієлонефрит вже є серйозною загрозою для здоров’я та життя людини.

Найпоширенішими симптомами є:

  • Сильні, постійні позиви до сечовипускання
  • Печіння при сечовипусканні
  • При частих позивах, сечі виділяється мало
  • Кров у сечі — сеча червоного або яскраво-рожевого кольору
  • Сильний запах сечі
  • Тазовий біль у жінок
  • Біль в прямій кишці у чоловіків

Типи інфекції сечовивідних шляхів

Існує чотири види найтиповіших захворювань сечовидільної системи. Кожен з них буде мати свої особливості та симптоматику.

  1. Уретрит — бактерії, що інфікували лише сечовипускальний канал.
  2. Цистит – бактерії спричинили захворювання сечового міхура.
  3. Пієлонефрит – найсерйозніше інфікування, оскільки призводить до захворювання нирок.

При уретриті людина буде відчувати печіння під час сечовипускання, оскільки інфекція потрапила в сам канал. А от при циститі симптоматика буде лиш збільшуватись.

Симптоми, що проявляються при циститі, наступні:

  • Відчуття тиску в органах малого таза
  • Дискомфорт в нижній частині живота
  • Часте, хворобливе сечовипускання
  • Кров у сечі

Пієлонефрит (захворювання нирок) може проявлятись такими ознаками:

  • Біль у верхній частині спини
  • Висока температура
  • Лихоманка
  • Тряска і озноб
  • Нудота
  • Блювота

Всі ці симптоми вказують на захворювання нирок та загалом сечовидільної системи. До лікаря треба звернутись негайно, як були помічені ці прояви. Оскільки чим швидше людина звернеться до лікаря, тим існує більше гарантій швидкого та безболісного одужання. Як вже зазначалось, пієлонефрит вважається не безпечнішим за цистит, тому варто виявити захворювання вчасно, щоб не допустити інфікування нирок.

Умови розвитку захворювання

Як і будь-яке захворювання, інфекція нирок, розвиток циститу, пієлонефриту чи уретриту мають ряд першоджерел. Адже для розвитку хвороби необхідні передумови.

Фактори ризику для інфекцій сечових шляхів включають в себе:

  1. Бути жінкою. Як вже зазначалось, захворювання трапляються частіше у жінок, що пов’язано з анатомічними особливостями жіночого тіла.
  2. Камені та інші захворювання сечових шляхів. Камені в нирках або збільшеної простати можуть ускладнювати проходження сечі та викликати затримання її в сечовому міхурі, збільшити ризик виникнення циститу, пієлонефриту.
  3. Подавлена імунна система. Якщо з різних причин в організмі людини спостерігається зменшення вродженого захисту (імунітету), це автоматично збільшує ризик підхоплення різного роду інфекцій та мікробів, в тому числі і захворювання сечовидільної системи.
  4. Діабет та інших захворювань, які послаблюють імунну систему — захист організму від мікробів — може збільшити ризик.
  5. Переохолодження. Переохолодження та, так званий, протяг, можуть збільшити ризик виникнення циститу, чи пієлонефриту.  Недаремно ще змалечку дітям повторюють, що не варто сидіти на холодному.
  6. Сексуальна активність. Сексуально активні люди (особливо жінки), як правило, частіше стикаються з таким видом хвороби, оскільки під час статевого акту підвищується ризик потрапляння кишкової палички із зовнішніх статевих органів до сечовидільного каналу.
  7. Завершення менопаузи. Після менопаузи відсутність естрогену викликає зміни в сечових шляхах, що робить організм більш уразливим до інфекцій.
  8. Використання катетера до сечовипускання. Люди, які не можуть самостійно вивільняти сечовий міхур і використовують трубку (катетер) мають підвищений ризик інфікування.
  9. Аномалії сечових шляхів. Діти, народжені з відхиленнями сечових шляхів, які не дозволяють сечі вивільнитись нормально, мають підвищений ризик виникнення хвороби.

Діагностика та лікування у медичному центрі «Ехокор»

Якщо діагностувати та лікувати захворювання своєчасно і належним чином, інфекції нижніх сечових шляхів рідко призводять до ускладнень. Але якщо його не лікувати, інфекція сечовивідних шляхів може мати серйозні наслідки. Варто одразу ж звернутись до медичного центру «Ехокор», як тільки ви помітили симптоми, що вас насторожили.

Проведений аналіз сечі та вивчення історії захворювань зможе швидко підтвердити, чи спростувати наявність уретриту, циститу, чи пієлонефриту. При додаткових обстеженнях сімейний лікар центру підбере оптимальне лікування, що дозволить позбутись такої неприємності.

Лікарі зазвичай використовують антибіотики для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Які препарати призначають і як довго їх варто приймати, залежать від вашого стану здоров’я і типу бактерій, знайдених в сечі.

Особливий підхід потрібен, якщо у людини спостерігаються хронічні проблеми з нирками. Хронічні захворювання потребують більш індивідуального підбору препаратів та способу лікування, щоб вибрати саме той курс, на який організм відреагує найбільш позитивно.